archive-ua.com » UA » K » KYIV.UA

Total: 475

Choose link from "Titles, links and description words view":

Or switch to "Titles and links view".
  • Село Криве і рід Юркевичів | Газета «День» мобільна версія
    року до лікаря Йосипа Юркевича приїздила на консультацію Леся Українка Всією родиною гостювали в Кривому Лисенки Особливою принадою впорядкованої садиби були спеціально вирощувані лікарські трави Сама природа дихала здоров ям УЛЮБЛЕНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРН А київський будинок Юркевичів на вулиці Паньківській 8 споруджено 1910 року за проектом цивільного інженера Миколи Шехоніна 1882 1970 Він є автором таких відомих киянам споруд як от нинішній Військовий ліцей імені Івана Богуна на Печерську будинок культури Харчовик на Подолі тепер Славутич школа 25 навпроти Андріївської церкви та кілька житлових будинків Але першою київською роботою молодого петербуржця Миколи Шехоніна став будинок лікаря Йосипа Юркевича Замовник зумів передати російському архітекторові сутність і дух української стилістики поданої на Паньківській 8 модерно й вельми артистично Нагадаймо майже навпроти саме в той час архітектор Василь Кричевський зводив ще більший прибутковий житловий будинок для професора Михайла Грушевського декорований у стилі українського модерну Характерні легко помітні деталі стилю крутосхилий дах шестикутні вікна гарних пропорцій керамічні вставки були вперше впроваджені В Кричевським у будинку Полтавського земства на початку 1900 х років Стиль знайшов багато послідовників і згодом уже в 1920 х роках аж поки більшовицька влада не заборонила цей напрям як український буржуазний Як тут не згадати синодальний указ 1803 року про заборону будувати нові церкви в українському стилі Заздрісна ненависть всевладної як їй самій здається Російської імперії до українства до україніки до українців до самої України триває вже четверту сотню років Отож і така подробиця у центрі села Криве збереглася цікава споруда що стала своєрідною пам яткою діяльності та уподобань Йосипа Юркевича Це колишній народний будинок культури споруджений у 1924 1929 роках сільською кооперативною спілкою В архітектурному відношенні то є гарний зразок наступного етапу розвитку українського модерну який щиро сприймався Йосипом Юркевичем Такий от стилістичний місток між київським будинком на Паньківській та селом на березі річки Кривчанки Автором проекту міг бути київський архітектор Микола Даміловський 1880 1942 саме таку вежу можна бачити в його здійсненому проекті електростанції в Ніжині Далеко не всім відома ця пам ятка в Кривому з її гарними пропорціями з шестикутними вікнами крутосхилим двоярусним дахом та іншими деталями в дусі українського модерну Раніше на вежі був годинник як на старовинних міських ратушах Йосип Юркевич одійшов у вічність від ниркової коліки 25 листопада 1910 року в Києві Його поховали на батьківщині серед поля на північ від рідного села на ділянці його землі яку він сам виділив під сільське кладовище На жаль родинний мурований мавзолей не зберігся лише на тому місці вже в наш час стараннями правнучки Лариси Юріївни Юркевич московського лікаря з багаторічним стажем покладено нову поліровану кам яну плиту з лаконічною епітафією Земський лікар ЮРКЕВИЧ Йосип В ячеславович 1853 1910 ІСТОРІЯ БУДИНКУ НА ПАНЬКІВСЬКІЙ 8 Будинок Й Юркевича на Паньківській 8 увійшов в історію української культури багатьма цікавими фактами й іменами Тут містилася редакція педагогічного місячника для сім ї і школи Світло який виходив у 1910 1914 роках у видавництві Український учитель Співробітниками часопису були українські педагоги та низка відомих діячів української культури Через це журнал зазнавав утисків від царської влади У цьому ж будинку також містилася редакція літературно

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo-simeyniy-albom-ukrayini/selo-krive-i-rid-yurkevichiv (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • «А ви працюйте й не сваріться» | Газета «День» мобільна версія
    з чоловіком усі тривоги переправлення в Україну щойно видрукуваних двох томів Кобзаря І хоч у Празі молоді Русови втратили першу донечку Людмилу а й у горі для них обов язок понад усе Софію й Олександра усе життя переслідуватиме і не раз ув язнюватиме царський уряд У тюрмі народить вона сина Юрка і жандарми принесуть їй води аби обмити немовля Їх з Олександром розлучатимуть не раз Коли російський уряд заборонить Софії жити в Петербурзі то Олександру навпаки не дозволить їхати до України Обурений Русов написав до Синоду скаргу що уряд не сміє розлучати чоловіка з жінкою бо шлюби благословляються Небом Особливий момент у житті Софії Русової участь у редагуванні часопису Світло в 1910 1914 роках першого педагогічного часопису українською мовою Серед її публікацій привертає увагу Народна початкова школа в Бельгії Що в бельгійській школі цікавого зауважує Софія Русова то це те що шкільний закон звертає увагу на всі мови якими розмовляють бельгійці але державна мова обов язкова для вивчення Звертається вона і до чернігівського херсонського і до київського та волинського земства прагнучи викладання рідною мовою щоб темряву розвіяти Перед вимушеною еміграцією Софія відкриє десятки дитячих садків і позашкільних курсів організує бібліотеки напише підручники й праці з теорії виховання психології викладатиме у київських вишах Вона об їздить усі найкращі тогочасні європейські школи і зібравши крупинки досвіду педагогів Фребеля Песталоці Монтесорі створить власну концепцію національної освіти в Україні ОЛЕКСАНДР Олександр Русов був росіянином з Костромської губернії який приїхав в Україну з метою асиміляції як тисячі його одноплемінників Але згодом досконало вивчив українську мову українське питання закохався в українську культуру і разом із дружиною глибоко закорінив в Україну своїх дітей та нащадків Викладаючи у київському Комерційному інституті статистику професор Русов постійно давав приклади з етнографії української історії письменства О Русов був палким прихильником української молоді У родині Русових для конспірації збиралася так звана десятка студентської громади До цієї десятки належали студенти що згодом вписали свої імена в історію та науку України Й Гермайзе відомий в Україні науковець знаний за процесом СВУ Володимир Шульгин Стьоса Бабенко які загинули під Крутами брат Миколи Зерова Дмитро що загинув у вирі визвольної боротьби Та й син Русова Юрко брав участь у політичній боротьбі згодом прийшовши з похідними групами ОУН в окупований Київ 1941 року Під час евакуації Комерційного інституту 1915 року у Саратові Олександр Русов помер Під час нападу астми йому так і не змогли знайти кисневу подушку Він звичайно міг залишитися в Києві але про це професор Русов і слухати не хотів Його привезуть в Україну і з почестями поховають на рідній землі на Байковому цвинтарі 1941 року син Юрій що прибуде до Києва з похідними групами марно шукатиме могили батька Олександра Русова та діда теж Олександра Русова НА ЕМІГРАЦІЇ 1917 року Софія Русова очолить відділ позашкільної освіти в уряді УНР і з неймовірною енергією візьметься за розбудову рідної школи У країні була повна розруха але молода і ще така квола держава вже дбала про освіту Усі зусилля прикладалися щоб українській дитині дати українську книжку й грамоту Та піднесення тривало недовго Незчулися як над нами нависли більшовицькі

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/simeyniy-albom-ukrayini/vi-pracyuyte-y-ne-svaritsya (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • ...Маленькі Ніна, Миколка, Михайлик, їхня молода мама Василина, прадідусь Федір | Газета «День» мобільна версія
    світова війна таки забрала Максима молодим Він загинув в бою за Рубанівку Велико Лепетихського району Херсонської області 21 січня 1941 року Прадіда Федора отруїли під час Голодомору пригостивши коржиком з миш яком Пишучи у сімейний альбом знову слухала шокуючі епізоди і вкотре розплакалася Їсти не було що Забрали до колгоспу корову бричку з кіньми усе нажите добро Де яке зерно було усе повимітали Нічого не лишили розповідала бабуся Уже була зима коли невістка Максимова дружина Василина залишивши дітей удома пішла по сусідніх селах з надією знайти їм щось їсти Проходила вона два дні Прийшла додому а вікно вибите Старший Михайлик уже не ходив а повзав з голоду і холоду а молодші Ніна і Коля обійнявшись лежали на ліжку мертві Михайлик каже Мамо де ти довго ходила Ніна і Коля виглядали тебе Ніна аж шибку вибила Через добу помер і Михайлик Молодших дітей поховали у якомусь ящику а старшого у домовину до сусідського діда поклали який теж помер від голоду Знесилена від голоду і горя Василина покинула свій дім Її іще живу під парканом підібрали на підводу котрою збирали мертвих Прабабуся Акулина з молодшими дітьми подалася у село Британи тепер смт Дніпряни Ново Каховського району Херсонської області звідки була родом Думала приймуть сестри але ті самі пропадали з голоду Зупинилися в чужої жінки яка давала притулок голодуючим Мою бабусю прабабуся Акулина вирішила віддати в дитячий будинок у Каховку бо там давали їсти Мама каже Ти отут на лавочці сиди а якась тьотя вийде то тебе забере Бо тоді збирали дітей безпритульних Не кажи що тебе мама лишила Там тобі їсти даватимуть а що я тобі дам А мама вже пухла ходила від голоду Вона лише відійде а я кричу Мама Не залишай мене Та за нею біжу Вона повертається і знову мені пояснює Виживу тебе заберу А як помру то будучи зі мною і ти помреш Але так і не змогла мене залишити згадувала бабуся Марія Повернувшись із заслання брат Максим одружився вдруге і у нього народилися дівчинка Нюся і хлопчик якого він назвав як і сина якого втратив під час Голодомору Михайликом З тіткою Нюсею Анною Максимівною Мінаковою Сінепольскою яка проживає в селищі міського типу Дніпряни Ново Каховського району Херсонської області по телефону ми нерідко розмовляємо про ті страшні часи Голодомор репресії Ще однією трагічною сторінкою в нашому сімейному альбомі є заслання до Казахстанського ГУЛАГу рідного брата прабабці Акулини православного священика з Благовіщенки ієрея Миколи Бичкова Його забрали до сталінської катівні як ворога народу за те що не відрікся від віри у Бога Під час Другої світової бабуся Марія п ятнадцятирічною потрапила у гітлерівське рабство Понад три роки в невільництві працювала на підприємстві в місті Шпаєрі Тоді їй довелося пережити ще один голод а згодом і повоєнний Бабуся розповідала що після визволення союзниками їй з подругами і моєму дідусю Василеві Олександровичу Осадчуку який теж примусово вивезли на роботу пропонували залишитися у Німеччині або ж перебратися за океан до США Проте молоді люди поспішали додому На кордоні почули Ідіть ідіть Вам Сталін дасть Тоді вони не знали що це не пусті

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/simeyniy-albom-ukrayini/malenki-nina-mikolka-mihaylik-yihnya-moloda-mama-vasilina-pradidus (2016-04-28)
    Open archived version from archive