archive-ua.com » UA » K » KYIV.UA

Total: 475

Choose link from "Titles, links and description words view":

Or switch to "Titles and links view".
  • Лiна Костенко – геній в умовах розблокованої антикультури! | Газета «День» мобільна версія
    справжнім відкриттям адже в школі тоді ніхто не культивував такого знання І я ходила пам ятаючи про це прохання до нашої книгарні регулярно Одного разу мені нарешті страшенно пощастило і маленька худенька збірочка Ліни Василівни під назвою Неповторність якимось дивом потрапила мені до рук Книга з простим делікатним обрисом Зараз я навіть не можу пригадати скільки ж вона коштувала Напевно менше карбованця Я звісно купила дві ці книжки одну для себе бо вже зрозуміла що якщо така досвідчена людина просить саме про цю книжечку то це якраз те що обов язково треба дуже уважно прочитати Я занурилась у читання і пам ятаю й дотепер мабуть пам ятатиму завжди яке неймовірне враження справила на мене мова Ліни Василівни Саме тоді я віднайшла свій образ України Я дуже багато читала тоді різноманітної історичної літератури але вона здебільшого звернена до втраченого минулого А в тому світі в якому я росла й дорослішала мені треба було відкрити свій образ майбутньої України І я побачила що це може бути здійснено цілком по українськи гармонійно абсолютно інтелектуально й сильно з різними образами запозиченими зі світової літератури не всі з них я можливо тоді знала Але це все стало надзвичайно могутнім поштовхом до розуміння того якою є Україна і якою вона може бути Між іншим для мене це завжди було антитезою до того що я називаю пустопорожнє красне письменство Бо мені було в цьому письменстві хай навіть воно й друкувалося на сторінках Літературної України забагато солоду Я люблю сильну думку Хоч красиві образи метафори це звичайно добре проте навіщо заповнювати простір порожніми словами За такими словами не знайдеш енергії думки А саме за енергією думки як правило є вчинок Мушу зізнатися що вже пізніше в Києві я не належала до тих людей які за будь яку ціну прагнули познайомитись з тодішніми світилами Можливо давалося взнаки і невпевненість у собі занадто великі величини і острах сказати щось таке що не варте уваги таких людей Але пізніше я не раз ставши вже професійним журналістом переконувалась у тому що наша професія якщо ти справді робиш щось цікаве й значне дає завжди шанс наблизитися до воістину непересічних людей І ось у 2002 році я познайомилася з Ліною Василівною особисто Трапилося це так Наша газета оголосила тоді акцію Подаруй книгу бібліотеці в Чорнухах як відомо це батьківщина Григорія Сковороди Це була мабуть перша потужна волонтерська акція Ми зібрали кілька КамАЗів із причепами книг І от коли ми в редакції вже готові були відправляти їх у Чорнухи до нас завітала сама Ліна Василівна Письменниця яка вкрай рідко з являється на публіці Пригадую мене тоді вразила така проста думка оце якесь маля може школяр у Чорнухах скоро візьме до рук книгу передану самою Ліною Костенко а Ліна Василівна дещо власноруч і надписала Помітила вона тоді була дуже елегантно й водночас демократично вбрана Ліна Василівна поставила тоді дещо несподіване запитання звертаючись до мене Звідки ви така і після паузи автентична Я відповіла З Волині На що вона сказала з неповторною інтонацією А а а Ще декілька найцікавіших моментів з нашого особистого спілкування Коли 2004 року

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/lina-kostenko-geniy-v-umovah-rozblokovanoyi-antykultury (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • Про алхімію чоловіків, жінок і дітей | Газета «День» мобільна версія
    собі та як частину чогось більшого Чоловіки жінки і діти це штамп який перестає бути штампом у певному контексті яким є події останніх років ПРО ВПЛИВ Ця збірка мене виснажила настільки довелося в неї енергетично вкластися Але її неможливо було не написати Після цієї книжки складно вдаються нові тексти Таке відчуття що я видихнула і потрібно певний час помовчати Якщо говорити про попередню збірку Полювання на тишу то після кожного її тексту я могла видихнути в ній між віршами є простір А тут його немає ця книжка як одне пульсуюче живе ціле у ній вогонь та кров ПРО АРХАЇЧНЕ Концептуальна лінія книжки спроба створити цих чоловіків жінок і дітей заново подивитися з чого вони складаються Спочатку глина з якої створено людину в останніх подіях відбулося перетворення всієї нації суспільства в нашу глину заклався залізний каркас Потім глина запікається у вогні У книжці є первісна архаїчна площина До того як почалися болючі та важливі події у мене загострився інтерес до архаїки Це зовсім інша цивілізація котра співіснує з нашою сучасною урбаністичною Мені було важливо показати що є речі котрі співіснують і це ті речі котрі здається не можуть бути поруч у той самий час і практично в одному й тому ж місці Якщо згадати текст зі збірки який починається словами У жінок цього селища то йдеться не зовсім про селище Селище це вся Україна бо попри те що ми вважаємо себе прогресивними та демократичними скажімо в питаннях гендеру ми реально позаду якщо порівняти з іншими європейськими країнами Цей інтерес до архаїки як я потім зрозуміла був недаремним Це несподіване бажання зазирнути в минуле означало що щось має статися Минуле насправді містить відповіді на багато запитань Зокрема важливим є питання чому прогресивні зміни відбуваються не так швидко як нам би хотілося ПОЕТ І ВІЙНА У такі часи поет має проговорювати те що відбувається так розшифровується багато речей Також варто ділитися світлом говорити про те що надія є І насамперед автор робить це з егоїстичних міркувань для самого себе своєрідна психотерапія а тоді вже транслює на аудиторію Автор є ретранслятором і провідником Іноді навіть здається що втрачаєш свою ідентичність що ти призма крізь яку проходить щось набагато важливіше Звісно ці події я переживаю передусім як дружина та мати тим більше як мати хлопчика Зараз матері хлопчиків мають особливий страх і тривогу тому що виховують хлопців котрі в майбутньому можуть піти воювати Ми тепер думаємо про такі речі про які раніше не думали адже ні ми ні покоління наших батьків не переживали війни Ми розуміємо що наші діти виростатимуть іншими Вони вже мають опосередкований досвід війни і він їх змінить Думаю вони вже матимуть свій металевий стержень Ці зміни відбуваються вони безповоротні Попри те хочемо ми того чи ні СТРАХ І НАПРУЖЕНІСТЬ Відчуття тривоги та страху стали частиною нашої буденності чимось природним і практично нормальним Якщо перші втрати сприймалися дуже гостро тепер хоч як це жахливо вони стали частиною нашої реальності й біль притупився Це страшно Ми звикли жити в стані війни Наша мова під час війни змінюється Про це багато говорили й говорять

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/pro-alhimiyu-cholovikiv-zhinok-i-ditey (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • Свобода... від соціальних мереж | Газета «День» мобільна версія
    покупців зустрічатимУТЬ справжній друкарський верстат програвач зручні крісла для читання і бар СТАТТІ Наближення до Беккета У видавництві А БА БА ГА ЛА МА ГА вийшов роман класикасвітової літератури лауреата Нобелівської премії Семюела Беккета Уот у перекладі Володимира Діброви Iз третього світу в перший Чи стрибне так колись і Україна Книга Котел Вже англійською Шукайте на Книжковому Арсеналі Відтепер для іноземного читача відкриваються нові можливості в пізнанні справжньої новітньої історії

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/svoboda-vid-socialnyh-merezh (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • Украинцы - читайте. Новости и статьи для патриотов Украины. Газета «День»
    искусстве На Книжном Арсенале представят всемирный бестселлер Сары Торнтон Пять дней литературы Лоция по Книжковому Арсеналу 2016 от Дня Не потеряться в пространстве и времени Вышел сборник избранных литературоведческих эссе написанных Иваном Дзюбой с 1971 до 2015 года Валентин Колонтай возобновляет технику создания средневековых книг Молодой львовянин знает славянскую и готическую каллиграфию а также изготовляет дома пергамент Vivere memento Oлега Соловья Россия вызвала Донбасс из зазеркалья Это не тот в котором родился и вырос я Гранослов возродился День вручил четырем дипломантам конкурса наборы книг лучшей публицистики Марьяна Гапоненко Когда то у людей был другой размах крыла Немецкоязычная писательница украинского происхождения о возвращении к природе о старости и об Украине своего детства С намеком на молодого Тычину В Киеве вручили награды победителям новой поэтической премии Золотой кларнет Украинская книга 2016 как преодолеть хаос Богдан Червак Львиная доля бюджетных средств не может направляться одному издательству Литература с доставкой на передовую Волонтеры Сестер Перемоги с начала года передали военным свыше 500 книг Знание единственное наслаждение без яда Леонид Ушкалов о Сковороде Шевченко и Харькове Шевченко герой Фейсбука Благодаря воспитанникам творческой мастерской Малювці Певец Карпатского края Вышел альбом Василий Свида Нетленное Лина Костенко гений в условиях разблокированной антикультуры Об алхимии мужчин женщин и детей

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/ru/read (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • Борщ із жоржин | Газета «День» мобільна версія
    Отже сусідка з доносом вирушила до гестапо на вул Короленка 33 зараз вул Володимирська але на щастя її там перестрів спільний знайомий Аркадій Миронович Буряк Працюючи у Міськуправі він займався підпільною роботою Чоловік завірив донощицю що справедливість буде відновлено а сім ю комуніста покарано Вийшовши на вулицю він упіймав якогось знайомого хлопця і звелів попередити Ніну Іванівну мою бабусю що їй негайно треба піти з квартири адже через півгодини там буде гестапо Тікаючи в нікуди разом із бабусею моя мама примудрилася вхопити свою улюблену ляльку яка згодом пройшла з нею усю окупацію й яку ми досі зберігаємо Ніхто з родичів а у бабусі було кілька сестер не погодився прихистити в себе гнану сім ю боючись розправи з боку німців І лише з початком комендантської години коли мама з бабусею сиділи на черговому ґанку Тургенєвська 40 і плакали від безвиході з явився рятівник друг сім ї який змолоду любив мою бабусю Шура Олександр Григорович Пугач Він прихистив їх у своїй кімнаті Згодом вони з бабусею взяли шлюб а маму привчили називати дядю Шуру татом Крім того мою маму яка завдяки Вікторові Гюго улюбленому в родині письменнику отримала ім я Есмеральда охрестили в Іллінській церкві на Подолі й вона стала Ларисою Всі рідні згодом називали її Ларою Пугач Олександр Григорович людина дивовижного благородства і хоробрості назавжди став моїм дідом Разом із бабусею під час всієї окупації вони співпрацювали з підпіллям Маленька дитина моя мама вважалася хорошим прикриттям для всіляких операцій на кшталт переносу в корзинці друкарського шрифту абощо Мама могла неодноразово загинути в окупації та як завжди рятував чарівний випадок Так одного разу бабуся з мамою сиділи на лавочці в старому ботсаду за університетом чекаючи на якогось підпільника Неподалік прогулювався німецький солдат із вівчаркою Побачивши мою маму він дістав із кишені цукерку і поманив її Ком цу мір Зголодніла дитина не спитавши дозволу в своєї мами підбігла до німця А той неквапливо розгорнув цукерку і віддав собаці Моя бабуся забувши про обережність кинулася до німця схопила його за шинелю й почала йому кричати що скоро прийдуть наші та їх фашистів повісять у центрі міста Він розстібнув кобуру і почав діставати пістолет як раптом звідкілясь з явився офіцер щось скомандував йому висварив і відправив геть Потім взяв під козирок вибачився перед бабусею і пішов у своїх справах Звісно усе вирішувала якась мить Якось при вимушеному переселенні на іншу квартиру зайшовши у кімнату мої побачили на столі обережно розставлені тарілки з уже задубілою кашею На стінах висіли фотографії єврейської родини За доносом сусідки фольксдойче усю сім ю під час обіду забрало гестапо разом із дівчиною не єврейкою яка зайшла в гості до подружки Сусідка згодом дуже переживала свій вчинок і часто бувало у хвилини каяття кидалася бабусі в ноги й ридала над тим що накоїла Через багато років після війни на початку 1970 х увечері після гостин у моєї двоюрідної бабусі Ліди ми з мамою і сестрою Ніною ловили таксі на Великій Житомирській До нас підійшла немолода жінка і запитала у мами чи вона не Лара Пугач Мама сухо відповіла Ні Не видали її

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo-simeynyy-albom-ukrayiny/borshch-iz-zhorzhyn (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • Про дві виставки... | Газета «День» мобільна версія
    завдавало мені ще більших гордощів 1 ось через 65 років я жінка похилого віку на подібній виставці трофейної техніки тільки вже не фашистської а російської Вона демонструвала великокаліберні кулемети БТРи реактивні піхотні вогнемети Джміль безпілотні апарати залишки снарядів від установок Град та Тайфун паспорти посвідчення нагороди бійців російської армії відеодокументи Обидві виставки по своїй суті абсолютно однакові й тому я ставлю їх на один рівень Адже цю зброю однаково злочинно було використано і німцями й росіянами вбиваючи мій український народ руйнуючи його домівки його мирне життя Різниця в назві назва сучасної Присутність Докази агресії російських військ на території України тому що війна за витвором Путіна гібридна І ми змушені доводити всьому світові у відповідь брехливій інформації російських ЗШ що це зброя саме Росії І хоч як би вона зачищала її технічні ознаки докази доведено техніка російська Дуже важко й боляче це усвідомлювати але це жахлива дійсність підлої вбивчої війни Росії під керівництвом Путіна на українській землі Наближається 9 травня День Перемоги Радянської армії над фашистами Знову повертаюся до історії 8 травня 1945 року день підписання в Карлгорсті акта про капітуляцію Німеччини Цей день Указом Президії ВР СРСР визначено як день всенародного торжества Але враховуючи жахливі наслідки війни 1948 року свято було скасовано Лише 1965 року до 20 ї річниці День Перемоги в СРСР офіційно почали святкувати як державне свято неробочий день з урочистими військовими парадами В Україні після розпаду СРСР лише з 2000 року законодавством визначається 9 травня як день торжества безсмертного подвигу народу переможця над фашизмом всенародної пам яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини Готуючись до 70 річчя свята цього року Путін ставить в заслугу перемогу над фашизмом тільки Росії й поширює цю брехливу інформацію на весь світ акцентуючи увагу на тому що Росія перемогла б Німеччину й без участі України У лавах Радянської Армії воювали сини та дочки різних народів СРСР а безпосередньо українців воювало майже сім мільйонів із яких віддали своє життя за перемогу чотири мільйони О Лисенко І Патриляк див День 19 20 від 6 лютого 2015 року Серед нагороджених за бойові заслуги орденами та медалями 2 5 млн українських бійців Героїв Радянського Союзу дві тисячі див документальний фільм Історія гідності Друга світова війна Чи це не гідний внесок України в перемогу У моєму великому роду майже всі чоловіки ровесники мого татка були учасниками бойових дій і мали різні нагороди Мої батьки обоє воювали під час війни татко Цапко Іван Федорович 1911 р н в лавах Радянської армії матуся Цапко Олександра Леонтіївна 1919 р н у партизанському загоні свого рідного села Вона працювала в самому лігвищі ворога й мала своїх зв язкових через яких отримувала завдання командування загону Обоє орденоносці Вони вже давно померли Їм зараз було б відповідно 104 і 96 років Для мене День Перемоги був і залишається святим то був найсвітліший день татка і неньки Цей день збирав нашу родину в їхній затишній квартирі за святковим столом і дарував нам всім тепло затишок і любов рідних сердець Зараз коли їх уже немає у цей день ми з сестричкою обов язково

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya-simeynyy-albom-ukrayiny/pro-dvi-vystavky (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • Коротка аргентинська історія | Газета «День» мобільна версія
    але от після неї ніколи Я так і ходила відчуваючи запах її солодких парфумів Може то така дитяча любов РОДИНА ДІДУСЯ ВІДРАЗУ ПІСЛЯ ПРИЇЗДУ В ПАРАГВАЙ СЕРЕДИНА 30 х У Парагваї тече річка Парана зрубаний ліс виростає за ніч а обіцяні під господарство землі виявилися непролазними хащами Чимало українців загинуло перепливаючи в саморобних човнах мовчазних індіанців Добрі й подекуди навіть безпомічні на суші вони набиралися якоїсь нечистої сили цієї стрімкої річки і викидали своїх пасажирів у ненаситні води Парани забираючи їхній простий крам геть непридатний для підкорення бурхливої природи Латинської Америки Прадід Мирон поїхавши в Буенос Айрес із якимись побутовими гастролями випадково зустрів там свого луцького друга Буває живучи поряд не стрічаєш товариша роками а от за тисячі кілометрів люди наелектризовані спільним минулим певне притягуються Він допоміг усій родині переплисти Парану й оселитися в значно заможнішому й цивілізованому аргентинському Кілмесі містечку який його тепер проковтнув Буенос Айрес Перша кімната була за словами діда в гарному напівпідвальчику в якому подекуди набиралася вода від близькості річки АРГЕНТИНА ПОВ ЯЗАНЕ НЕАКТУАЛЬНЕ Бабця мала звичку готувати мені фруктові салати Тропічних фруктів не було особливо в роки дев яності були яблука алича якісь сливки може виноград Усе те приправлялося медом який я не люблю Тепер розумію в бабці була ностальгія за традиційними тропічними десертами Іноді нам присилали мату аргентинський напій доступний тепер у всіх кав ярнях а тоді то була рідкість Дивуюся як пачки сухої трави пропускали на пошті Тоді в хату находило багато друзів діда й баби пускали напій по колу Я справді завжди гидилася звички пити услід за кимось із старших тому ховалася за книжками слухати їхню розмову Всі ті старі аргентинці зберегли іспанську звичку ліниво вимовляти слова й називати одне одного сеньйор і сеньйора навіть на кухні з холодильником Мінськ ПРАДІД МИРОН ІЗ ДРУЖИНОЮ І ДОНЬКАМИ АРГЕНТИНА 1949 Діда я пам ятаю вже в режимі фіолетових спортивних штанів якогось хакі кольору сорочки й папіроси в простому мундштуку Ми часто грали в настільні ігри й багато говорили про Аргентину також Він міг терпляче годинами розповідати про те як смакує Фанта на березі океану або про терпкий запах свіжого мигдалю Дід помер коли мені було десять років і якихось украй серйозних тем ми зачепити не встигли але мені добре запам яталася його відповідь на класичне дівчаче запитання Діду а чому ти одружився на бабці Він довго описував які тоненькі були в неї ніжки яке ластовиннячко й дзвінкий сміх Бабця ж на аналогічне запитання відповідала вбивче як на мій тодішній романтично роз ятрений вік Усі одружувалися от і я одружилася У цьому була між ними різниця була скрізь і завжди хоча тато припускає що свої ніжності вона просто полишила в Аргентині разом із трьома братами і сестрою Родина бабці сумнівалася чи повертатися в Радянський Союз чи ні Пропонували і їй зачекати проте вона поплила за чоловіком Перед посадкою на пароплав аргентинці всіляко відмовляли репатріантів лякали комуністичною цензурою і закритими ізсередини кордонами Бабця пообіцяла чесно розповісти про все в листі Тоді вона ще думала що їде першою в розвідку а незабаром і її родина повернеться на

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo-simeynyy-albom-ukrayiny/korotka-argentynska-istoriya (2016-04-28)
    Open archived version from archive

  • Серпантини долі на перевалах життя | Газета «День» мобільна версія
    марамороській Розтоці що він і вчинив 101 рік тому 1913 року та збудувати їм хату під однією стріхою і зі спільними сіньми Напевне прадід невипадково вибрав місцем постійного проживання своїм нащадкам саме Розтоку Видатний угорський науковець Елік Фийнеш у виданому 1851 го та перекладеному Й Кобалем 2011 року Географічному словнику Угорщини так описав мою майбутню малу Батьківщину Розтока село в комітаті Мараморош на границі з Березьким комітатом Жителі 9 римо католиків 567 греко католиків 30 євреїв Є тут греко католицька матірна церква невеликі але родючі землі Має дуже мало дров для опалення Думаю що саме наявність у Розтоці невеликих але родючих земель зіграла при цьому виборі вирішальну роль ну а відсутність дров для опалення лісника не лякала 1913 року дід Василь Ільницький одружився з Марією Вощепинець 24 червня 1896 р н найстаршою донькою мешканця Розтоки Матвія Вощепинця яка з 12 років була служницею у сусідніх Подобівцях спочатку в тутешнього попа а потім у жида гешефтаря Розповідаючи мені про своє наймитування бабуся постійно наголошувала що в єврейській родині до малолітньої наймички ставилися не порівняно краще ніж у пана превелебного Кілька місяців по тому у мирний життєвий уклад верховинців втрутилася Перша світова війна яка вогняним смерчем дуже скоро докотилася й до Карпат Упродовж січня березня 1915 року в жорстоких сутичках Карпатської операції між австрійсько німецькими та російськими військами з обох боків загинуло один мільйон 800 тисяч вояків Безпосередньо поблизу Розтоки бойових дій не було однак через село кілька разів у напрямку Бескида взимку 1915 року проходили російські кавалерійські частини Оскільки дід Василь був молодшим то уник мобілізації на фронти Першої світової війни а от його старший брат Федір воював за цісаря в Європі й повернувся з війни інвалідом Унаслідок отруєння газом десь у районі бельгійського міста Іприт де отруйний газ застосували вперше його розбив параліч тож з десяток літ до самої смерті він лежав прикутим до ліжка У Розтоці дід Василь з бабусею Марією привели на світ восьмеро дітей п ятеро з яких вижило мій батько Іван 10 червня 1916 р н дядьки Михайло 27 11 1917 і Юрій 23 12 1924 тітки Анна 16 1 1927 та Гафія 6 10 1928 Отриманої у спадок від прадіда землі не вистачало і 4 лютого 1921 року вони придбали у жителів Розтоки Зелмана Зегелштайна та Естер Вайзер за 5 тисяч позичених корун чотири парцели землі Важка щоденна цілорічна праця з перепочинком лише на Різдво та Великдень підірвала здоров я діда Василя Незважаючи на всі зусилля родини навіть продали корову щоб лікувати його у Мукачевому подолати тяжку недугу не вдалося У 47 років 12 вересня 1936 року він покинув цей світ зробивши удовицею 40 річну дружину та осиротивши п ятьох дітей з поміж яких найстаршим був мій батько 20 річний Іван Ідучи з життя дід заповідав родині залишити на газдівстві кмітливого і прагматичного Івана романтичної натури Михайла віддати у приймаки а малого Юрка за всяку ціну вивчити Усе що залишив дід Василь рухомі корову коня дві вівці порося і теля загальною вартістю 2200 крон нерухомі хату і землю вартістю 6120 крон та борги односельцям у

    Original URL path: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo-simeyniy-albom-ukrayini/serpantini-doli-na-perevalah-zhittya (2016-04-28)
    Open archived version from archive